Острів діятиме як вузол для передачі електроенергії з зони Принцеси Єлизавети (друга бельгійська морська вітрова електростанція) до материкової частини Бельгії, а також Великої Британії та Данії.
Зона Принцеси Єлизавети — це майбутня морська вітроелектростанція потужністю 3,5 ГВт, яка розташується у Північному морі, за 45 км від узбережжя Бельгії. Енергія, вироблена вітряними турбінами, передаватиметься на штучний острів підводними кабелями, а звідти надходитиме на материкову частину Бельгії та інших європейських країн. Це перша така можливість, яка поєднає у собі постійний і змінний струм — вважається, що гібридні міжз’єднання на острові забезпечать ефективнішу систему передачі.
Днями оператор бельгійської енергосистеми Elia оголосив, що будівельні компанії DEME Group і Jan De Nul Group створили спільне підприємство TM EDISON, яке й займатиметься будівництвом острова. Роботи розпочнуться на початку 2024-го і завершаться до середини 2026-го року. Очікується, що до 2030 року острів буде повністю підключений до вітрових електростанцій і материка.
Площа, відведена під будівництво електроінфраструктури острова складає близько 6 гектарів — це еквівалент площі 12 футбольних полів.
Енергетичний острів, який назвуть островом Принцеси Єлизавети, відіграє важливу роль у досягненні цілей Бельгії щодо використання джерел відновлювальної енергії й скорочення викидів парникових газів. Уряд країни виділив на проєкт грант у розмірі понад $100 млн.
Джерело: Electrek
EliaАльтернативна енергетикаВітроелектростанціїЕнергетичний острівЗона Принцеси ЄлизаветиМорські вітроелектростанціїОстрів Принцеси Єлизавети