У рамках першого у 2023 році космічного запуску ракета SpaceX Falcon 9 Block 5 вивела на низьку навколоземну орбіту відразу 114 малих супутників, серед яких було і два українських – створений студентами НТТУ (КПІ) PolyITAN-HP-30 та супутник спостереження за Землею EOS SAT-1 компанії EOS Data Analytics. Місія спільного запуску малих супутників Transporter-6 стала 200-им вдалим стартом SpaceX.
PolyITAN-HP-30 – це вже третій кубсат, створений в КПІ. Перший, PolyITAN-1, було запущено у червні 2014 р., другий, PolyITAN-2 – у квітні 2017 р. PolyITAN-HP-30 має формат 2U CubeSat, тобто 20×10×10 см. Основна місія PolyITAN-2-HP – досліджування характеристик роботи в невагомості експериментальних теплових труб різних конструкцій, які можуть використовуватися для систем терморегулювання космічних апаратів і в умовах мікрогравітації працюють інакше, ніж на Землі. Тож це має бути цікавий експеримент. Як це іронічно, враховуючи те, що сталося на російському «Союз МС-22».
PolyITAN-HP-30 створили фахівці та студенти Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» виключно за бюджетні кошти, що надавались МОН України в межах реалізації проєктів-переможців конкурсів наукових досліджень і розробок та договору базового фінансування.
Доставка PolyITAN-HP-30 у США стала можливою завдяки спонсорській допомозі компанії «Боїнг Україна», підтримці Технічного університету Делфт (Нідерланди) та Державного космічного агентства України.
Супутник EOS SAT-1 – це перший супутник майбутнього сузір’я супутників зондування Землі компанії EOS Data Analysis, які заточені на моніторинг сільськогосподарських та лісових угідь.
EOS Data Analysis – це українська компанія підприємця Максима Полякова, колишнього власника Firefly Aerospace, який, за вимогами уряду США, був вимушений продати контрольний пакет акцій Firefly. EOS Data Analysis має офіси в Києві, Дніпрі та Запоріжжі та займається аналізом супутникових зображень за допомогою штучного інтелекту. Сфера інтересів EOS Data Analysis – у першу чергу сільськогосподарські та лісові угіддя. Послуги, які пропонує компанія, допомагають визначати час внесення добрив, слідкувати за продуктивністю та вегетацією полів, знаходити проблемні ділянки тощо. Щодо лісів, то інструменти компанії допомагають контролювати стан здоров’я лісу, виявляти шкідників та хвороби на ранніх стадіях, відстежувати незаконну вирубку та пожежі.
Зараз EOS Data Analysis використовує супутникові знімки інших компаній, але їм потрібен був інструмент, якій орієнтований саме на моніторинг лісів та полів, і вони отримали його у вигляді EOS SAT-1.
EOS SAT-1 конструювала інша компанія Максима Полякова – україно-південноафриканська Dragonfly Aerospace, яку Поляков придбав у квітні 2021 р. Dragonfly Aerospace розробляє камери для мікросупутників, які мають просторову роздільну здатність (GSD) до 0,7 м з орбіти висотою у 500 км, а також супутникові платформи, так звані satellite buses.
Супутник EOS SAT-1 має вагу 178 кілограмів і оснащений двома камерами DragonEye (просторова роздільна здатність (GSD) 1,4 м з орбіти висотою у 500 км). Кожна з камер підтримує 11 каналів передачі даних, три з яких у видимому діапазоні, два – у ближньому інфрачервоному, три – на межі цих діапазонів, і ще три є спеціальними.
Двигун EOS SAT-1 розробила українська компанія SETS (Space Electric Thruster Systems), а Flight Control Propulsion забезпечила 3D-друк деталей і виготовлення елементів корпусу. Супутник розміщено на сонячно-синхронній орбіті, тобто весь він час знаходиться над освітленою поверхнею Землі й може вести спостереження.
Загалом до 2025 р. EOS Data Analysis має намір вивести на орбіту 7 супутників сузір’я EOS SAT, які забезпечать майже щоденне охоплення 10+ млн кв. км земної поверхні, та повторне відвідування усіх сільськогосподарських угідь та лісових масивів у світі протягом 5-6 днів. Повний цикл послуг, від збору даних до надання аналітики, займе 16-24 години. Що ж, такими планами й справді можна пишатися.
Ми бажаємо виробникам обох українських супутників вдалого розгортання та тривалого існування. І дуже-дуже-дуже сподіваємось, що ані PolyITAN-HP-30, ані EOS SAT-1 не спіткає доля горезвісного українського супутника «Січ-2-30», який було запущено 13 січня 2022 р. і який, внаслідок збою, працює зараз в обмеженому режимі.
Джерело: www.mezha.media